• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • 200-річчю від Дня народження Т.Г. Шевченка присвячується

Шляхами Тараса Шевченка. Чернігівщина

Шевченківські місця на території Чернігівського краю

Чернігівщина посідає важливе місце в житті і творчості Т.Г.Шевченка. Тут він неодноразово бував, писав поезії, малював картини.

Узагалі ж на Чернігівщині понад 30 населених пунктів, у яких бував Шевченко в 1829, 1843, 1845, 1846-1847, 1859 роках, через наш край везли Кобзареву труну до Канева.

Поет був у Чернігові, Ніжині, Прилуках, Борзні, Козельці, Яготині, Ічні, Качанівці, Дігтярях, Седневі, Батурині та в багатьох інших містах і селах. Жителі населених пунктів, де бував Т.Шевченко, свято бережуть у пам’яті все, що пов’язане з його ім’ям.

Т. Г. Шевченко кілька разів був у Чернігові: у 1843 р. проїздом з Петербурга в Україну, у 1846 і 1847 рр. – за завданням Археографічної комісії. Прибувши у Чернігів у 1846 р., Тарас Григорович зупинився в готелі «Царьград», який знаходився в центрі міста на розі вулиць Шосейної та Воздвиженської. Поет згадує Чернігів у своєму щоденнику та в повістях «Капитанша», «Музыкант».

Шевченко був у смт. Седнів (Чернігівського району Чернігівської області) у 1846 р. за завданням Археографічної комісії. Жив у маєтку братів Лизогубів, де була добре обладнана художня майстерня. Побував поет у Седневі й у 1847 р. Ще до 1917 р. у місті було встановлено пам`ятне погруддя поету, але воно було знищене під час Другої світової війни. У 1957 р. відкрито новий пам`ятник. На колишньому будинку Лизогубів установлено меморіальну дошку. У міському парку збереглися альтанка та стара липа, що зветься в народі Шевченківською, під якою любив відпочивати поет. Під нею встановлено пам`ятне погруддя поету та меморіальну дошку.

Поет приїздив у с. Качанівка Ічнянського району Чернігівської області у 1843 р. на запрошення Г. С. Тарновського, який придбав у Шевченка картину «Катерина». В. В. Тарновський (молодший) зібрав у Качанівці велику колекцію пам`яток, пов`язаних із життям і творчістю Великого Кобзаря, яку згодом передали до Чернігівського історичного музею. Після смерті поета в Качанівці на його честь було насипано високий курган, в якому у 1893 р. було поховано товариша поета, художника Г. Честяхівського. У Качанівці зберігся колишній палац Тарновських.

У 1902 році в Чернігові був відкритий єдиний в Російській імперії Музей українських старожитностей, якому з 1906 р. присвоєно ім’я його фундатора В.В. Тарновського – відомого мецената, колекціонера, власника унікального зібрання української старовини та творчої спадщини Т.Г. Шевченка. Численні експонати, що розповідають про перебування Т. Г. Шевченка на Чернігівщині, знаходяться в музеї і сьогодні.

Ім’я Шевченка дороге чернігівцям. Його іменем названо педагогічний університет, музично-драматичний театр, одну із центральних вулиць. Восени 1992 року відкрито новий пам’ятник великому Кобзарю.

Серед нескінченної низки архітектурного різнобарв’я Дитинця чільне місце посідає пам’ятник Тарасові Шевченку. Він розташований в історичному центрі Чернігова, звідки власне й починалося місто і де стояла фортеця, – на Валу. Автор пам’ятника – народний художник України (1992р.), дійсний член (академік) Національної академії мистецтв України (1997р.), лауреат Національної премії України імені Т. Шевченка (2000 р.) Володимир Андрійович Чепелик.

Уперше пам’ятник Т. Шевченку було встановлено у 1950 р. на в’їзді до міста із Седнева. Він був типово радянським – бетонна статуя немолодого поета (у рамках традиційної іконографії Шевченка) заввишки 2,5 м на оштукатуреному постаменті. Відверто невдале розташування «чернігівського Кобзаря» (пам’ятник знаходився відносно далеко від центру міста) та початок масштабної забудови північної частини Чернігова у 1960-х роках спонукали міську владу прийняти рішення про його перенесення в інше місце. У 1964 р. з нагоди 150-річчя від народження Т. Шевченка пам’ятник установили в Центральному парку культури і відпочинку, повернувши його обличчям до Десни.

У 1991 р. із здобуттям Україною незалежності постало питання про заміну пам’ятника Т. Шевченку, що був зразком радянської провінційності. Відтак, у вересні 1992 р. на тому самому місці відкрили абсолютно новий за формами й концепцією монумент Кобзареві, що зображує Т. Шевченка в молодому віці. Він став на той час унікальним для України й лишається одним з небагатьох на даний час. Авторові пам’ятника В. Чепелику вдалося передати не лише традиційну «шевченківську» задуму, а й тонку артистичну натуру митця: поет сидить на краю лавиці, лівою рукою притримуючи теку, ліворуч від Тараса Григоровича – на лавці звішується поетів плащ. Скульптурну композицію встановлено на прямокутний постамент сірого кольору, лицева сторона якої з правого боку доповнена чорною табличкою з Шевченківським автографом.

Перелік пам'яток і об'єктів історії та монументального мистецтва

в Чернігівській області, пов'язаних з життям і діяльністю Т. Г. Шевченка

Батурин, при в'їзді в місто. Пам'ятний знак «Остання дорога Кобзаря», 1861 р. Каплиця з дерева, 1991 р., заміна 2010 р.

Бігач (Менського району), у парку. Пам'ятний знак на честь перебування Т. Г. Шевченка в Бігачі, 1847 р. Граніт, 1977 р.

Борзна, вул. Свердлова, територія райлікарні. Пам'ятний знак на честь перебування Т. Г. Шевченка на Борзнянщині, 1847 р. Стела з бетону на постаменті, скульптор Т. В. Кусид, архітектор А. Ф. Ігнащенко, 1976 р.

Борзна, парк біля школи-інтернату. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя, бетон, постамент, 1961 р.

Будище, Патютинська сільська рада Козелецького району, при в’їзді в село, пам'ятний знак «Остання дорога Кобзаря», 1861 р. Каплиця, меморіальна дошка з мармуру, архітектор В. М. Устинов, 1991 р.

Городня, вул. Чорноуса, біля школи № 1. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Скульптура з бетону, постамент, окутий міддю, проект І. Г. Рашевського,
1982 р.

Григорівка, Бахмацького району, на Будинку культури. Меморіальна дошка з мармуру на честь 175-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка,
1989 р.

Григорівка, Бахмацького району, територія лікарні. Прикорень від дуба, під яким Т. Г. Шевченко писав вірші, 1843 р. Меморіальна дошка, автор О. В. Шестопал, 1959 р.

Дігтярі, Срібнянського району, палац Ґалаґанів, у якому бував
Т. Г. Шевченко, 1845 р. Будинок цегляний, одноповерховий, архітектор
П. А. Дубровський, 1832р.

Дігтярі, Срібнянського району, площа. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з мармуру, постамент цегляний, скульптор І. М. Самотос, 1994 р.

Іваниця, Ічнянського району, по дорозі на Сокиринці. Пам'ятник
Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, 1964 р.

Іржавець, Ічнянського району, парк. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Скульптура з бетону на постаменті, меморіальна табличка, 1989 р.

Іржавець, Ічнянського району, центр. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, 1959 р.

Ічня, у парку, навпроти школи мистецтв. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з граніту на постаменті, барельєф гранітний, автор В. П. Луцак,
2009 р.

Качанівка, Петрушівська сільська рада Ічнянського району, парк. Палац Тарновських, архітектори К. І. Бланк, М. К. Мосціпанов, кін. XVIII-XIX ст.; меморіальні дошки з мармуру, 1952, 1961 рр.

Качанівка, Петрушівська сільська рада Ічнянського району, біля палацу Тарновських. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, 1965р.

Кобижча, Бобровицького району, біля сільради. Пам'ятник
Т. Г. Шевченку погруддя з бронзи на постаменті з мармурової крихти, 1974 р.

Козелець, вул. Комсомольська, біля парку. Пам'ятний знак «Остання дорога Кобзаря», 1861 р. Каплиця кам'яна на постаменті, архітектор
В. М. Устинов, 1991 р.

Козелець, парк. Пам'ятник Т. Г. Шевченку, 1814-1861 рр. Погруддя з бетону на постаменті, 1961 р.

Короп, вул. К. Маркса, школа. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бронзи на гранітному постаменті, 1997 р.

Криски, Коропського району, вул. Шкільна. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з міді на постаменті, 1987 р.

Линовиця, Прилуцького району, біля школи. Пам'ятник
Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, 1953 р.; перенесене у 2008 р.

Линовиця, Прилуцького району, парк. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, автор А. Ф. Гайдай, 1951 р.

Линовиця, Прилуцького району, центр. Садиба де Бальменів, яку відвідував Т. Г. Шевченко, XIX ст. Флігель цегляний, кінець XVIII ст.

Липів Ріг, Ніжинського району, центр. Дерево (історична пам'ятка), під яким відпочивав Т. Г. Шевченко, зустрічаючись тут із селянами, під час подорожі Чернігівщиною (за переказами), 1846 р. Меморіальна дошка з граніту, 1959 р.

Лосинівка, Ніжинського району, територія Будинку культури. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Скульптура з бетону на постаменті, 1967 р., реконструкція 1995 р.

Макошине, Менського району. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, скульптор М. Д. Стеляєв, 1972 р.

Мала Дівиця, Прилуцького району, центр. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, 1951 р.

Мена, парк ім. Т. Г. Шевченка. Пам'ятник Т. Т. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті з мармурової крихти, автор О. В. Просужий, 1969 р.

Мрин, Носівського району. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бронзи на постаменті, скульптор В. Г. Гнєздилов, архітектор Б. А. Воропай, 1976 р.

Ніжин, вул. Поштова. Будівлі Ніжинської поштової станції, де зупинявся Т. Г. Шевченко, ХVІІІ-ХІХ ст., реконструкція 1980 р. Меморіальна бронзова дошка, 1970р.

Ніжин, парк культури ім. Т. Г. Шевченка. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Скульптура з бронзи на гранітному постаменті, скульптор О. П. Скобликов, архітектор О. Д. Ковальов, 1991 р.

Ніжин, площа біля Спасо-Преображенської церкви. Пам'ятний знак «Остання дорога Кобзаря», 1861 р. Бутовий гранітний камінь, меморіальна дошка з бронзи, 1991 р.

Нова Басань, Бобровицького району, центр. Пам'ятник Т. Г. Шевченку, Скульптура з бетону на постаменті, автор М. П. Ковтун, 1961 р.

Носівка, Вокзальна площа. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, скульптор Б. А. Воропай, 1961 р.; реконструкція 2004 р.

Охиньки, Прилуцького району, біля сільської ради. Пам'ятник
Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, 1964 р.; перенесення й реконструкція 1987 р.

Прилуки, вул. Миколаївська, 107, ЗОШ № 7. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, автор А. Ф. Гайдай, 1961 р.

Прилуки, вул. Київська, 288. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, автор А. Ф. Гайдай, 1961 р.

Прилуки, вул. Пирятинська, 115, траса Прилуки-Пирятин. Пам'ятник
Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, скульптор О. Братерський, 1963.

Прилуки, на розі вулиць Київської та Незалежності. Пам'ятник
Т. Г. Шевченку. Скульптура з латуні на гранітному постаменті, автори
С.Т. Кантур, В. П. Небоженко, 2007 р.

Седнів, Чернігівського району, біля будинку Лизогубів. Пам'ятник
Т. Г. Шевченку. Скульптура з граніту на гранітному постаменті, автор
О.А. Балог, 2010 р.

Седнів, Чернігівського району, парк. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з мармуру на гранітному постаменті, автор Г. В. Бистровський,
1957 р.

Седнів, Чернігівського району, парк. Липа, під якою Т. Г. Шевченко написав поему «Відьма», 1847 р. Меморіальна дошка з металу, огорожа, 1992 р.

Семенівка, парк. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, 1964 р.

Сокиринці, Срібнянського району, західна частина села. Палац Ґалаґанів, який відвідував Т. Г. Шевченко. Будинок двоповерховий з флігелями. Архітектор П. А. Дубровський, початок ХІХ-ХХ ст.

Талалаївка, Ніжинського району, на території аграрного ліцею. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, скульптор
В. В. Василенко, 1967 р.

Тростянець, Ічнянського району, парк. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя гіпсове на постаменті, 1964 р.

Харкове, Талалаївського району, біля школи. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на мармуровому постаменті, автор М. Д Марченко, 2004 р.

Черниш, Чернігівського району, центр. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя бронзове на гранітному постаменті, 1992 р.

Чернігів, вул. Полуботка, 53, біля головного корпусу Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Пам'ятник
Т. Г. Шевченку. Погруддя бронзове на гранітному постаменті, автор
Г. О. Єршов, 2006 р.

Чернігів, проспект Миру, біля магазину «Янтар». Місце, де знаходився готель «Царьград», тут зупинявся Т. Г. Шевченко. Меморіальна мармурова дошка на гранітному постаменті, 1989 р.

Чернігів, територія Валу. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Скульптура бронзова, на гранітному постаменті, скульптор В. А. Чепелик, архітектор
Б. П. Семеняка, 1992 р.

Чернігів, пам'ятник Т. Г. Шевченку на території залізничного полку. Бетонна скульптура на постаменті. Виготовлена в 1950 р. З 1992 р. – на території полку (до цього часу встановлювався в інших місцях Чернігова).

Шевченка, Прохорівська сільська рада Борзнянського району, територія біля клубу. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, 1964р.

Шевченка, Фастовецька сільська рада Бахмацького району, біля школи. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя з бетону на постаменті, 1968 р.

Щорс, перехрестя вул. Піонерської, Шевченка та Володарського, біля гімназії. Пам'ятник Т. Г. Шевченку. Погруддя бронзове на постаменті, 1986 р.

Лауреати Шевченківської премії – наші земляки

Варто перш за все познайомити учнів з історією Національної премії України імені Тараса Шевченка (Шевченківської премії) як державної нагороди України, найвищої творчої відзнаки за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва. Премія встановлена для нагородження за найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинним духовним надбанням українського народу, утверджують високі гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам’ять народу, його національну свідомість і самобутність, спрямовані на державотворення й демократизацію українського суспільства. Республіканську премію імені Т. Г. Шевченка засновано 20 травня 1961 року Постановою Ради Міністрів УРСР. Першими Диплом та Почесний знак лауреата 9 березня 1962 року отримали Павло Тичина, Олесь Гончар у галузі літератури і Платон Майборода в галузі музики. 27 вересня 1999 року згідно з Указом Президента України № 1228/99 з метою піднесення ролі і престижу Державної премії України імені Тараса Шевченка як найвищої в Україні премії в галузі культури, літератури і мистецтва премія отримала нову назву – «Національна премія України імені Тараса Шевченка».

Чернігівщина має 35 лауреатів Шевченківської премії:

Агєєва Віра Павлівна (нар. 1958), літературознавець, народилася у
м. Бахмач Чернігівської області. Лауреат Державної премії України і м. Тараса Шевченка 1996 р. – один із авторів навчального посібника «Історія української літератури XX століття» у двох книгах.

Бабенко (Габенко) Надія Несторівна (1926-2009), майстриня килимарства, народилася у с. Вересоч Куликівського району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1986 р. – за високохудожнє використання народних традицій у творах декоративно-ужиткового мистецтва.

Большаков Леонід Наумович (1924-2004), письменник, літературознавець, народився у м. ІЦорс Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1994 р. – за документальну трилогію «Літа невольничі» («Быль о Тарасе»).

Борисенко Валентин Назарович(1929-1990), скульптор, народився у с. Озеряни Бобровицького району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1978 р. – за пам'ятник бійцям Першої кінної армії смт Олесько Буського району Львівської області.

Верьовка Григорій Гурійович(1895-1964), композитор, хоровим диригент, народився у смт. Березна Менського району Чернігівської області. Лауреат Республіканської премії України ім. Тараса Шевченка 1968 р. – за створення високохудожніх концертних програм Державного заслуженого українського народного хору ім. Г. Г. Верьовки.

Гайдамака Анатолій Васильович (нар. 1939), художник, народився у
с. Волосківці Менського району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1985 р. (у співавт.) – за архітектуру і художнє оформлення Київського філіалу Центрального музею В. І. Леніна (тепер – Націо­нальний центр ділового та культурного співробітництва «Український дім»).

Грачова Алла Василівна (нар. 1935), архітектор, народилася в Києві, Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1984 р. (у співавт.) – за готельний комплекс «Градецький» у Чернігові.

Дрозд Володимир Григорович (1939-2003), письменник, народився в
с. Петрушин Чернігівського району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1992р. – за роман-епопею «Листя землі».

Збанацький Юрій (Григорій) Оліферович (1914-1994), письменник, народився у с. Борсуків Козелецького району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1970р. – за роман «Хвилі».

Іванов Дмитро Йосипович (нар. 1946), поет, журналіст, народився у
с. Тарасівка Новгородківського ра­йону Кіровоградської області. Працює в Чернігові. Лауреат Націо­нальної премії України ім. Тараса Шевченка 2010р. – за збірку поезій «Село в терновому вінку».

Івахненко Олександр Іванович (нар. 1949), художник, народився у
с. Манжосівка Прилуцького району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1989 р. – за ілюстрації до творів
Т. Г. Шевченка.

Кабацький Олександр Олексійо­вич (нар. 1948), архітектор, народився в Києві. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1984 р.
(у співавт.) – за готельний комплекс «Градецький» у Чернігові.

Кальченко Галина Никифорівна (1926-1975), скульптор, народилася у м. Борзна Чернігівської обла­сті. Лауреат Державної премії Укра­їни ім. Тараса Шевченка 1974 р. (у співавт.) – за пам'ятник Лесі Укра­їнці в Києві.

Качуровський Ігор Васильович (нар. 1918), поет, народився у м. Ні­жин

Чернігівської області. Лауреат Дер­жавної премії України ім. Тараса Шевченка 2006 р. – за книгу «Променисті сильветки».

Коваленко Лідія Борисівна (1937 1993), журналістка, народилася у
с. Бочечки Конотопського району Чернігівської області (нині село Сумської області). Лауреат Держав­ної премії України ім. Тараса Шев­ченка 1993 р. – за народну Книгу-Меморіал «33-й: голод».

Ковтун Віктор Іванович (нар. 1958), художник, народився у с. Мезин Коропського району Черні­гівської області. Лауреат Національної премії України ім. Тараса Шевченка 2010 р. – за цикл живописних полотен «Мій край – Слобожанщина».

Кочур Григорій Порфирович (1908-1994), поет, перекладач, народився у с. Феськівка Менського району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1995 р. – за книжку перекладів «Друге відлуння».

Лопата Василь Іванович (нар. 1941), художник, народився у с. Нова Басань Бобровицького району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1993 р. – за ілюстрації до «Кобзаря».

Лопухов Олександр Михайлович (1925-2009), художник, народився у м. Городня Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1980р. – за картини «Сильні духом», «Війна», «Місячна соната», «Перемога», «Вихор Жовтня», «Вольниця».

Любенко Ігор Петрович (1939-2000), будівельник, народився у
м. Остер Козелецького району Чер­нігівської області. Лауреат Держав­ної премії України ім. Тараса Шев­ченка 1984 р. (у співавт.) – за будівництво готельного комплексу «Градецький» у Чернігові.

Мельник Володимир Олександро­вич (1941-1997), літературознавець, народився у м. Ніжин Черні­гівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1996 р. – як один з авторів навчального посібника «Історія української літератури XX століття» у двох книгах.

Мушкетик Юрій Михайлович (нар. 1929), письменник, народився у
с. Вертіївка Ніжинського району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1980 р. – за роман «Позиція».

Наливайко Дмитро Сергійович(нар. 1929), літературознавець, наро­дився у смт Понорниця Коропського району Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1999 р. – за книгу «Очима Заходу. Рецепція України в Західній Європі XI-XVIII ст.».

Нечепа Василь Григорович (нар. 1950), кобзар-лірник, народився в
м. Носівка Чернігівської області. Лауреат Національної премії Укра­їни
ім. Тараса Шевченка 2006 р. – за концертну програму «В рокотанні-риданні бандур».

Пасивенко Володимир Іванович (нар. 1939), художник, народився в
с. Обичів Прилуцького району Чер­нігівської області. Лауреат Держав­ної премії України ім. Тараса Шев­ченка 1998 р. – як один з авторів монументально-декоративного пан­но «Біль землі», створеного для На­ціональної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського у м. Києві.

Погрібний Анатолій Григорович (1942-2007), літературознавець, народився у с. Мочалище Бобровиць­кого району Чернігівської області. Лауреат Національної премії Украї­ни ім. Тараса Шевченка 2006 р. – за публіцистичну трилогію «По зача­рованому колу століть», «Раз ми є, то де?», «Поклик дужого чину».

Ральченко Володимир Іванович (пар. 194.9), архітектор, народився в
м. Полоцьк Вітебської області (Бі­лорусь). Лауреат Державної премії України
ім. Тараса Шевченка 1984 р. – за готельний комплекс «Градецький» у Чернігові.

Ревуцький Левко Миколайович (1889-1977), композитор, наро­дився в с. Іржавець Ічнянського району Чернігівської області. Лау­реат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1966 р. – за концерт для фортепіано в супроводі симфонічного оркестру.

Роговцева Ада Миколаївна (нар. 1937), актриса, народилася у м. Глухів Чернігівської області (нині місто Сумської області). Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1981 р. – за виконання ролей Раневської («Вишневий сад» А. Чехова), Лесі Українки («Сподіватися» Ю. Щербака), Надії («Хазяйка» М. Гораєвої).

Сергієнко Роллан Петрович (нар. 1936), кінорежисер, народився у
м. Щорс Чернігівської області. Лау­реат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1991 р. (у співавт.) – за фільм «Відкрий себе».

Слобода Володимир Костянтино­вич (нар. 1931), інженер-конструктор, народився у м. Тбілісі (Грузія). Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1984 р. – як один з авторів готельного комп­лексу «Градецький» у Чернігові.

Тичина Павло Григорович (1891 1967), поет, народився у с. Піски Бобровицького району Чернігівсь­кої області. Лауреат Республікан­ської премії України ім. Тараса Шевченка 1962р. – за вибрані твори в трьох томах.

Шишко Сергій Федорович (1911 1997), художник, народився в
м. Носівка Чернігівської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1982р. – за серію картин «Київська сюїта».

Штолько Валентин Григорович (нар. 1931), архітектор, народився в
с. Вікнина Гайворонського району Кіровоградської області. Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1984 р. як керівник авторського колективу – за споруд­ження готельного комплексу «Градецький» у Чернігові.

Яценко Михайло Трохимович (1923-1996), літературознавець, народився в с. Свидовець Бобровицького району Чернігівської області, Лауреат Державної премії України ім. Тараса Шевченка 1988 р. – за наукову редакцію, підготовку текстів та упорядкування видання творів І. Я. Франка в 50-ти томах.

Навчальні заклади Чернігівщини, які носять ім’я Тараса Шевченка

‑ Коропська ЗОШ І-ІІІ ст. імені Т.Г. Шевченка Коропської районної ради;

‑ Менська ЗОШ І-ІІІ ст. імені Т.Г. Шевченка Менської районної ради;

‑ Чернігівський Національний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка.

Путівник «Шляхами Тараса Шевченка. Чернігівщина»

У 2012 році, у рамках підготовки до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка, Чернігівським історичним музеєм ім. В.В. Тарновського і київським видавництвом «Богдана» підготовлено та видано путівникШляхами Тараса Шевченка. Чернігівщина: путівник /авт. тексту С. Лаєвський, Л. Линюк, С. Половнікова, Н. Самохіна. – К. : Богдана, 2012. – 276 с.: іл.

Путівник містить інформацію про міста й села Чернігівської області та населені пункти, що на момент відвідання їх Тарасом Шевченком перебували у складі Чернігівської губернії, про чернігівців, які стали щирими друзями Кобзаря та прототипами його героїв. Для написання нарисів використані щоденникові записи, нотатки, листи, твори Т. Шевченка, спогади його знайомих та очевидців подій, архівні джерела, наукові публікації. Подані відомості про пам’ятки історії та монументального мистецтва на Чернігівщині, пов’язані з життям та перебуванням Т. Шевченка; про чернігівців – лауреатів Національної премії імені Тараса Шевченка. Видання проілюстроване понад 1000 світлин. Як науково-популярне видання книжка має іменний покажчик, а як путівник – ще й поради для тих, хто подорожує. На додаток – подані спогади про Тараса Шевченка, використані в тексті фрагментарно або й не використані взагалі.

Кiлькiсть переглядiв: 474

Коментарi

  • Charlesdet

    2017-08-07 17:58:59

    Заработок дома http://zarabotok--doma.ru Заработок дома...

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Січень 2018 Наступна
ПВСЧПСН
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031